Loading, please wait...

Інсайд Джоб

Інсайд Джоб

Замовлення по сайту від клієнта було просте: зробить як у Дойче Банка.

В процесі реалізації майже не виникало проблем і запитань. Лажа сталася вже на етапі додаткової дорозробки, коли треба було доробити якусь маленьку деталь, а конкретно описати, шо клієнт хоче Вікентій з Орланом не змогли. Отож наша співпраця по сайту завершилась лапідарною фразою Вікентія:

Сделано на отєбісь!

Гліб приїхав з енної робочої поїздки до Москви, де працював з колегами з Бостон Технолоджіс – компанії, що постачає софт на ліквідність банкам, фондам та брокерам, які торгують чи пропонують вже своїм рітейл клієнтам поторгувати валютою, металами чи сфд (в народі – на форексі). Одним з цікавих персонажів, потенційних клієнтів, там виявився пан Кирило з компанії «Лесик енд Телесик». Коли Наталя, бостонський хед ов сейлс, запитала Кирила, чому комісії в 3 рази вище середньо ринкових і як «Лесик енд Телесик» умудряється виживати серед конкурентів, Кирило навів вбивчий аргумент – «дружелюбний менеджмент».

 

Гліб приїхав з енної робочої поїздки до Москви. Вже в Києві його колега Дмитро сказав, що на нього вийшов якийсь пан, назвемо його Вікентій – і що Вікентій хоче зробити свою компанію по торгівлі фінансовими активами, а «ми ж раді старатися». Гліб та Дмитро зустрілися з Вікентієм. Вікентій виявився доволі приємним молодим чоловіком, і почав розповідати який у нього досвід на цьому рикну, і як вони планують побудувати бізнес. Справа в тім що Вікетній, з його друзями Самуїлом та Орланом працювали ключовими менеджерами у вже існуючому брокериджі. І хотіли взявши частину бізнесу разом з партнерами просто вийти і мати своє. Що це за брокеридж – вони тримали у секреті, бо боялись, що їхній план може бути викрито. Але підчас розмови Вікентій обронив одне словосполучення: «дружелюбний менеджмент». Гліб одразу здогадався у кого вони зібрались забирати половину бізнесу і їм про це сказав. Хлопці злякались, але коли почули пояснення Гліба – зрозуміли чому, шо і як, прониклися довірою та повагою.

 

Зрештою вони почали разом працювати. Брокера умовно ми називатимемо АТАС Брокер. Новому брокеру також потрібен був сайт та «особистий кабінет клієнта» - тут в діло вступила вже наша прогресивна лабораторія, яка окрім того як зробити дизайн та верстку вміє, ше прив’язати серверне апі до веб інтерфейсу, прикрутити процессінг і все в гарні терміни і не дорого.

 

Замовлення по сайту від клієнта було просте:

 

 Клієнт

 Лаба

Сделайте как у Дойче Банка
А может шото порисуем? Шото придумаем?
А какой возьмем логотип и корпоративній стиль выберем?
Ну мы же называемся АТАС Брокер (справжня назва видозмінена)… Давайте логотип возьмем тупо как у NASA

 

Той самий сайт.

 

В процесі реалізації майже не виникало проблем і запитань. Зробити як у дойчебанку було не дуже складно. Затягнувся процес з реалізацією особистого кабінету – але все було зроблено. Лажа сталася вже на етапі додаткової дорозробки, коли треба було доробити якусь маленьку деталь, а конкретно описати, шо клієнт хоче Вікентій з Орланом не змогли. Отож наша співпраця по сайту завершилась лапідарною фразою Вікентія:

Сделано на отєбісь

 

Кирило буйствував, злився, лякав хлопців, які забрали у нього половину «Лесика/Телесика» тюрмою, бандитами та кармою. Хлопці боялися навіть в офіс свій в Мікеланджело зайти. Сиділи по кафешкам біля, але потихеньку будували свій бізнес, який сьогодні доволі успішно розрісся та набув стабільності і перспектив. Кирило знав, що Гліб обізнаний майже з усіма учасниками цього ринку і постійно намагався випитати чи бувало Гліб не знає Атас Брокер, як у них і шо у них. Обіцяв навіть гроші. В якийсь момент він запитав у Гліба – чи може він взнати скільки людей працює в київському офісі Атас Брокера і що за цю інформацію він заплатить аж 100$. В цей же день Глібу позвонив Орлан і в розмові згадавши Кирила сказав, що якщо Гліб буде з Кирилом спілкуватись – то шоб передав Кирилу, що у Атас все добре, що вони розвиваються, що офіс у них на 200 кв. метрів і там працює 35-ть людей, а рахунків понавідкривано клієнтами уже на міліон долярів. Легкі гроші)

 

Пройшов майже рік, Гліб з Орланом зустрілись на виставці на Кіпрі, куди з’їжджаються усі учасники валютно-деривативного брокерського ринку (розробники, постачальники ліквідності, брокери, фонди, банки та ми :) ). Гліб провів Орлана на виставку, та допоміг отримати запрошення на круту вечірку. Орлан в свою чергу повозив Гліба по Лімассолу показавши місто та відвіз після виставки в аеропорт в Ларнаку. Вже прилетівши в Київ, Орлан розповів Глібу, що в день відльоту, коли Орлан повернувся з аеропорту додому – до його квартири вломились якісь бандити, били його його ж хокейною клюшкою, а він втікаючи стрибнув з другого поверху. Орлан не певен, чи це були місцеві бандити чи їх прислав Кирило.

 

В цій поїздці на Кіпр була іще одна цікава історія – Орлан повіз Гліба увечері знайомитись з іще одним брокером-власником – Гербатієм. Гербатій розповів дуже цікаву історію свого бізнес становлення - Гербатій був можливо першим в Росії власником еротичного вебсервісу, з дівчатами, які бавляться на вебкамеру. Стартовий капітал він взяв у мами в 1999 році – 10 000 долларів. Мама про бізнес знала і просила, шоб дівчата були на відео самі, бо якщо будуть самі, то дяді прокурору буде важко відмазувать. Згодом Гербатій з товаришами помітили, шо різниця між курсами долара Петербургу та Москви – доволі велика. Гербатій за день робив дві поїздки туди й назад з чемоданами повними грошей займаючись безпосередніми валютними спекуляціями, про які сьогодні думає вся ненька Україна. Так з часом він і попав в форекс бізнес. Сьогодні йому 33, у нього свій охоронець, і в Росію повертатись він чомусь не хоче.

 

22:00, 05.05.2014. Київ, Сагайдачного, «Олива». Орлан, Вікентій та Гліб зустрілись через іще один рік, обговорюють плани та можливості для співпраці. Історія продовжується.